Заключна робоча нарада за проектом “Безпечна поведінка”

image_pdfimage_print

13 грудня 2011 р. відбулася заключна робоча нарада за проектом «Безпечна поведінка». На нараді було підбито підсумки проекту, обговорено хід реалізації тренінгу, те, наскільки вдало пройшли тренінгові заняття. Спеціалісти висловили свої враження та побажання. Було також обговорено, яким чином будуть використовуватися тренінгові заняття у повсякденній роботі спеціалістів по закінченню проекту. Психологи, соціальні педагоги і соціальні працівники заповнили анкети за результатами своєї проектної діяльності.

Які види робіт користувалися найбільшою популярністю серед дітей?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Найбільшою популярністю користувалася вправа «Колобок» та вправа «Впевнена і невпевнена поведінка».

2. Наталія Жанталай, психолог: Вправи «Хто полює на нас» – випадки із життя. «Впевнена, невпевнена поведінка» (демонстрація). «Якого кольору зараз твій настрій» і «Колобок».

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: «Способи маніпулювання», «Колобок». Найбільше – «Прогнозування дій» як більш доступне і зрозуміле.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Гра «Колобок».

5. Оксана Слєпова, психолог: Найбільшою популярністю користувалися психологічні етюди та інтерактивне спілкування, тому що є можливість висловитися, донести свою думку до інших.

6. Максим Проценко, психолог: Рухливі вправи (зокрема, «Ураган»), рольові ігри «Найхитріший колобок». Вважаю, що це пов’язано з дефіцитом невимушеності та цікавих форм подачі матеріалу у шкільній системі.

7. Інна Хохлова, психолог: Гра «Колобок» – у дітей до 15 років. Старші діти більш соромилися себе проявляти. Із задоволенням діти розповідали про випадки із свого життя у вправі «Хто на нас полює?».

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Обговорення психологами випадків із власного життєвого досвіду, гра «Ураган». У лікарні – гра «Колобок» (в парах).

 Що на Вашу думку потрібно змінити?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Тренінг мені сподобався, на протязі значного часу ми його додумували, тож складнощів не було.

2. Наталія Жанталай, психолог: Можливо, треба зробити більш життєствердною і позитивною завершальну вправу.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Достатньо продуманий тренінг, але в рамках лікарні складними виявились психологічні етюди «Впевнена і невпевнена поведінка».

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Тренінг хороший, доступний для дітей. Нічого змінювати не треба.

5. Оксана Слєпова, психолог: Все добре.

6. Максим Проценко, психолог: Передбачити можливість, орієнтуючись в процесі тренінгу, скорочувати або подовжувати ту, чи іншу вправу, в залежності від енергетичної та емоційної включеності підлітків у процес. (Спеціалісти в принципі так і робили). Можна також розширити асортимент вправ.

7. Інна Хохлова, психолог: Можливість підкреслити, що погрожує нам невеликий процент людей. Узагальнити деякі структури, що полюють на нашу молодь.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Ці тренінги – дуже вдалий цілісний продукт. Іноді (в залежності від ситуації) можна прибирати вправу «Впевнена і невпевнена поведінка». А ще варто таким чином організовувати роботу, щоб у групі не було більше, ніж 12-14 дітей.

 Що заважало у проведенні тренінгу, а що допомагало?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Допомагали самі діти, коли включалися до роботи.

2. Наталія Жанталай, психолог: Власна недосвідченість у цьому напрямку. А допомагав ентузіазм дітей.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Заважав хворобливий стан дітей. Допомагали додаткові інформаційні матеріали.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: У лікарні важко проводити тренінг через різний вік дітей у групі.

5. Оксана Слєпова, психолог: Допомагали окремі учні, які слідкували за дисципліною. Заважала занадто велика кількість дітей у деяких класах.

6. Максим Проценко, психолог: Допомагав ресурс ко-терапії та емоційна включеність підлітків.

7. Інна Хохлова, психолог: Допомагав роздатковий матеріал. Заважало те, що діти в лікарні мало знайомі між собою і багато часу треба було відводити на їх гуртування.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Допомагала присутність ко-тренера у підгрупах в умовах великого класу; заважала велика кількість дітей у деяких групах.

 З колективами яких шкіл чи відділень лікарні  було важче працювати?

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Працювати з учнями шкіл було набагато легше, ніж у відділеннях лікарні, тому що у лікарні діти більш закриті і сфокусовані на собі.

2. Наталія Жанталай, психолог: Працювала у відділенні ендокринології.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Відмінності залежали не від відділення, а від конкретних дітей, які брали участь у тренінговому занятті: від їх розвитку, місця проживання, стану здоров’я, особистісних рис, згуртованості на час проведення тренінгу.

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Працювала в гастроентерологічному відділенні.

5. Оксана Слєпова, психолог: У відділенні лікарні складнощів не було. Було важко працювати із дітьми Києво-Святошинської районної класичної гімназії – через дисципліну і занадто велику кількість дітей.

6. Максим Проценко, психолог: Працювати було легко.

7. Тетяна Бондаренко, психолог: Складно було із учнями Боярської школи №3

Загальні враження.

1. Олена Сабодаш, соціальний працівник: Тренінг сподобався і мені, і дітям. Він був ефективний і корисний.

2. Наталія Жанталай, психолог: Важливий і потрібний тренінг.

3. Тетяна Шпиця, соціальний педагог: Тренінг дуже актуальний і цікавий для підлітків. Окрема подяка Марії Іванівні Кириленко за проведену велику роботу по розробці та удосконаленню тренінгу. Скомпонувати такі важливі для дітей матеріали в одне заняття під силу лише масштабно мислячому мозку. З кожним наступним проектом ІАС видає все кращий продукт. Спасибі!

4. Олена Сиваченко, соціальний працівник: Я готова використовувати цей тренінг у своїй повсякденній роботі.

5. Оксана Слєпова, психолог: Проводити проект сподобалося. Хотілося б відзначити військовий ліцей ім.Богуна та ЗОШ №1 за вихованість, повагу та дисциплінованість.

6. Максим Проценко, психолог: Хороша і корисна тренінгова програма. Класичність і стабільність щодо форми проведення, корисності і продуктивності тренінгів є дуже важливим чинником у формуванні позитивного іміджу діяльності центру.

7. Інна Хохлова, психолог: Дітям біло цікаво. Динамічно. Зі всіх сторін розглянуто питання. Гадаю, діти надовго запам’ятають цей тренінг.

8. Тетяна Бондаренко, психолог: Тренінг надзвичайно корисний, але треба, щоб його проводили кваліфіковані спеціалісти. Важливо не забувати розставляти акценти таким чином, щоб у дітей формувалась позитивна життєва позиція (я – хороший і світ – хороший). Тож варто акцентувати увагу підлітків на тому, що лише окремі особи можуть бажати їм зла.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *