1

Річний звіт громадської організації «Центр розвитку громад» за 2017 рік

Громадська організація «Центр розвитку громад» діє з 2002 року в місті Боярка, у Києво-Святошинському районі та Київській області. Свідоцтво про реєстрацію №52. Організація провадить системну громадську та проектну діяльність.
Місія: Розвиток, активізація та демократизація громад шляхом виявлення та підтримки громадських ініціатив та соціально-психологічної роботи з різними цільовими групами.
Кінцева мета: розвинена, суспільно активна, демократична громада.
Наші цінності:
• Демократичні засади.
• Повага до людей (незалежно від їхньої національності, переконань та віросповідань).
• Висока якість виконання проектів та програм.

Місія організації: Розвиток, активізація та демократизація громад шляхом виявлення та підтримки громадських ініціатив та соціально-психологічної роботи з різними цільовими групами громади.
Кінцева мета: розвинена, суспільно активна, демократична громада.
Наші цінності:
– Демократичні засади.
– Повага до людей (незалежно від їхньої національності, переконань та віросповідань).
– Висока якість виконання проектів та програм.

Мета діяльності ЦРГ:
Головною метою діяльності Організації є провадження оздоровчої, екологічної, освітньої, культурної та аматорської спортивної діяльності серед її членів, населення району для спільної реалізації і захисту їхніх економічних, соціальних і культурних прав.

Завдання ЦРГ:
• Створення належних умов для розвитку громад району, задоволення потреб у духовному розвитку, та захист спільних інтересів членів організації, пропаганда позитивного досвіду діяльності громад;
• Захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів громадян;
• Розробка та втілення програм розвитку громад;
• Фінансування цільових проектів і програм підтримки розвитку громад;
• Організація навчальних семінарів та конференцій творчих зустрічей, симпозіумів, конкурсів, виставок за участю інших громадських організацій, представників громад, фізичних та юридичних осіб;
• Організація позашкільної освіти;
• Видавнича діяльність;
• Освітня та просвітня діяльність;
• Участь у спільних проектах з іншими організаціями та установами України та інших країн, що стосуються Статутних завдань Організації;
• Сприяння розвитку інформаційно-культурного та духовного світу членів громад;
• Сприяння розширенню інформаційно-культурного простору для всебічного розвитку особи та заснування відповідних засобів масової інформації;
• Співпраця з закладами освіти, культури, медицини по збереженню інтелектуальної еліти нації та вихованню підростаючого покоління;
• Активізація сімейного відпочинку та організація дозвілля молоді;
• Залучення юридичних та фізичних осіб, державних установ і організацій до сприяння діяльності організації та проектам;
• Організація безкоштовних громадських психологічних і юридичних консультацій;
• Благодійна діяльність;
• Заснування власних підприємств з правами юридичної особи, діяльність яких не суперечить головній меті за завданням Організації;
• Отримання добровільних грошових та майнових пожертвувань приватних, фізичних та юридичних осіб України та іноземних держав на здійснення заходів, пов’язаних з виконанням Організацією своїх Статутних завдань;
• Здійснення міжнародних зв’язків.

Проектна діяльність:
Упродовж 2006-2017 рр. члени ГО «Центр розвитку громад» реалізували самі та взяли участь на засадах партнерства у 40 проектах та програмах, що були профінансовані такими організаціями: американською неприбутковою організацією «Друзі Чорнобильських центрів в Америці» (Friends of Chernobyl Centers U.S. Inc., FOCCUS); Британською Радою; Шведським агентством міжнародного співробітництва в області розвитку (Sida) та громадською організацією ІСАР «Єднання»; Боярською міською радою; регіональними фондами.

Основні партнери ЦРГ:
Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення (ЦСПР); Громадські організації YMCA-Боярка, «ВелоБоярка», «Контактер», Неформальний незалежний Рух «Небайдужі боярчани» (НЕБО).

Діяльність у 2017 році:
У 2017 році члени ГО «Центр розвитку громад» провадили таку діяльність:
Брали активну участь у громадському житті міста, благодійних акціях, екологічних заходах.
Працювали за власними проектами:
(1) Проект «Вивчення впливу аварії на ЧАЕС на психологічний стан постраждалих: анкетування потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.». Рік реалізації – 2016-2017. Фінансований Університетами Японії з міст Нагоя, Хіросіма, Фукусіма, Кансай.
(2) Проект «Сімейний портрет»: психологічна реабілітація сімей учасників АТО шляхом створення сімейних портретів у позитивній психологічній атмосфері. У партнерстві з з Києво-Святошинським центром соціально-психологічної реабілітації населення, 2017. Фінансований Британською радою спільно з Боярською міською радою.
(3) Проект «Покращення якості надання послуг з психологічної підтримки внутрішньо переміщеним особам (ВПО) центрами соціально-психологічної реабілітації населення у центральних областях України»: проведення заходів, що сприяють психологічній реабілітації та адаптації вимушених переселенців у партнерстві з Києво-Святошинським центром соціально-психологічної реабілітації, 2017. Фінансований Міністерством закордонних справ Республіки Польщі, Товариством Лева (Україна) та Фондом Terra Humana (Польща).

Фінансовий звіт: 


Контактні дані організації:
Електронна пошта: ngo.community.center@ukr.net
Сайт: http://community.boyarka.site
Адреса (фактичне розрашування): 08150, Київська обл., м.Боярка, вул.Хрещатик, 83. ЦСПР
Сторінка в Facebook: ГО “Центр розвитку громад”. Боярка
Керівництво організації:
Голова правління – Доманіна Ольга Аркадіївна, 050-778-67-21, 098-058-48-03
Члени правління:
Лахтадир Ангеліна Миколаївна, 067-736-54-19; 050-901-69-78.
Кириленко Марія Іванівна (зв’язки з громадськістю), 099-343-08-38; 097-667-80-31; 063-619-40-31.




Проект “Лісові стежки”

Лісові стежки, 2017
Проект “Лісові стежки” було реалізовано в 2017 році громадською організацією «Центр розвитку громад» в партнерстві з ГО “ВелоБоярка” (основний виконавець) за співпраці з Боярською лісо-дослідною станцією та Боярською міською радою  в рамках Програми підтримки громадських ініціатив (проект-переможець в конкурсі соціальних проектів).
Мета проекту – ревіталізація рекреаційної привабливості міста Боярка та її околиць серед місцевих мешканців та гостей міста шляхом облаштування пілотного радіального туристично-екскурсійного маршруту в боярському лісі.
Проектний об’єкт – цінна з соціальної та екологічної точки зору місцевість, в межах якої знаходяться перлини лісових кварталів №41 та 42 – “Срібне Джерело” та “Йосипівський став”. Саме ці квартали лісу є особливо цінними для збереження, а висока концентрація тварин, птахів та цікавий рельєф місцевості є ідеальними для облаштування туристично-екскурсійного маршруту.
Облаштований маршрут має великий історико-дослідницький та екологічно-виховний потенціал. Близьке розташування стежки до Боярки робить її ідеальним об’єктом для прогулянок боярчан, туристичних походів, проведення екскурсій для гостей міста, позакласних та практичних занять з природознавства, біології та екології. Нові історичні факти, що були віднайдені під час впровадження проекту, свідчать про великий потенціал цієї місцевості для подальшої роботи дослідників історії рідного краю.

В рамках реалізації проекту “Лісові стежки” здійснили наступні роботи:

  • Забезпечили координацію діяльності ГО «ВелоБоярка», ГО “Центр розвитку громад”, Боярської лісодослідної станції, Боярської міської ради та місцевих активістів;
  • Провели низку робочих нарад, зустрічей тощо;
  • Забезпечили зв’язки з громадськістю та висвітлення ходу реалізації проекту на Інтернет-ресурсах та в соціальних мережах;
  • Опрацювали таксаційні дані та створили електронну мапу лісових виділів у 41 та 42 кварталах;
  • Розробили макет виділів лісових кварталів за допомогою GIS;
  • Розробили туристично-екскурсійний маршрут: провели зйомку та нанесення маршруту на квартальні мапи виділів БЛДС за допомогою GPS;
  • Переглянули близько 400 сторінок тексту та 300 фотокарток з музейних фондів та архівів в рамках підготовки до виготовлення інформаційних стендів;
  • Зібрали фотографії для стендів;
  • Розробили унікальний дизайн інформаційних стендів;
  • Реставрували фотографії, провели переддрукову обробку, векторізацію та підготовку макету до друку;
  • Виготовили 3 макети інформаційних стендів та вказівники;
  • Розчистили лісові хащі довжиною 1500 метрів в ході прокладання маршруту;
  • Використали близько 400 погонних метрів деревини різного типу під облаштування стежки;
  • Збудували більше 50-ти метрів дерев’яних споруд: сходи, поміст та місток;
  • Зібрали та вивезли близько 3 кубометрів сміття (дві третини відправили на вторинну переробку) по ходу прокладання маршруту;
  • Провели 3 тестові екскурсії для різних вікових груп;
  • Залучили до співпраці більше 80 волонтерів.

Встановлення стендів заплановано на 1 квартал 2017 року.
Урочисте відкриття маршруту заплановано на квітень 2017 року.

ГО “ВелоБоярка” та ЦРГ дякують за плідну співпрацю та сприяння в реалізації проекту Боярській ЛДС, Боярській міськраді, Боярському краєзнавчому музею, волонтерам міста, ГО «Боярське Історичне Товариство», Центру соціально-психологічної реабілітації населення. Особлива персональна подяка – автору унікальних фото фауни Боярського лісу Віталію Падалці, історикам Миколі Кучеренко та Олегу Лисенко.

Дивись також сторінку проекту “Лісові стежки” в Фейсбуку




Установчі збори Боярського історичного товариства

17 червня в приміщенні Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення (ЦСПР) відбулися установчі збори громадської організації “Боярське історичне товариство” (БІТ).

Хто був присутній – вони ж перші члени БІТ: 

Серед присутніх були науковці, громадські діячі, дослідники рідного краю: Владислав Безпалько – науковий співробітник НДІ Українознавства МОН України; Микола Кучеренко – провідний науковець історико-меморіального музею М.Грушевського (Філія Музею історії Києва); Марія Кириленко – керівник інформаційно-аналітичної служби ЦСПР, заступник голови правління ГО «Центр розвитку громад»; Ратибор Девяткин, програміст, автор проекту «ВікіБоярка»; Олег Лисенко – генеральний директор «Аскон КР», історик за покликом серця; Ірина Левинська – викладач історії, заступник директора з навчально-виховної роботи київського коледжу ПВНЗ Університету сучасних знань при ТОВ «Знання» України, керівник освітньої агенції «Киця Розумниця», аспірантка кафедри педагогіки і психології НАУ; Галина Терпіловська – директор Боярського краєзнавчого музею; Ганна Дика – перекладач-дослідник; Юлія Скочинська – активіст, популяризатор історії Боярки, фахівець з реорганізації підприємств, прибічник відродження курортно-історичного потенціалу м. Боярки; Олександр Семко – депутат Боярської міської ради.

Навіщо потрібне Боярці історичне товариство?
Всі присутні, що взяли участь в обговоренні, дійшли згоди, що Боярці, з її багатою історією дійсно потрібне історичне товариство. І хоча збори були лише установчими, уже накреслено найближчі плани діяльності Товариства: зустрічі з істориками та видатними особистостями, збір та систематизація документальних матеріалів, проведення екскурсій, історичних реконструкцій та квестів; організація гуртків для дітей; поглиблене вивчення шкільної програми; розробка та наповнення інформативними матеріалами Інтернет-ресурсів (Вікі-Боярка, історичний сайт тощо); долучення до роботи викладачів та молоді, що цікавиться історією та планує вступати до профільних вузів. Боярське історичне товариство планує також зробити свій внесок в оновлення іміджу Боярки та в пошук тих історичних символів, що можуть стати основою для розробки бренду міста.

Від громадської ініціативи – до створення товариства.
Про історію створення Боярського історичного товариства ми спитали Марію Іванівну Кириленко, заступника голови правління ГО «Центр розвитку громад», головним завданням якої є виявлення громадських ініціатив та допомога у їх втіленні.
«Створення нашого товариства – це приклад швидкого і успішного об’єднання однодумців з метою спільної діяльності на благо громади. Перше засідання активістів-істориків в рамках діяльності клубу ЦСПР «Активіст» відбулося 1 лютого 2016 року. За ці півроку ми знайшли людей, які готові працювати над амбітним і довгостроковим завданням створення історії Боярки, заручилися підтримкою ГО «Центр розвитку громад» (голова правління Ангеліна Лахтадир) та «Контактер» (голова правління – Ігор Коцар), подали на конкурс та виграли проект «Боярка історична: створення сайтів «Вікі-Боярка», «Вікі-Депо», «Боярка – історія рідного міста» (виконавці проекту – Ратибор Девяткин, Олег Лисенко, Станіслав Яценко, Марія Кириленко). І ось сьогодні ми стали свідками установчих зборів, робочого планування діяльності і першого навчання користуванню сайтом «Вікі-Боярка», що знаходиться на етапі тестування.

Причини стрімкого успіху.

Такий стрімкий шлях від громадської ініціативи до об’єднання в організацію свідчить не лише про актуальність ідей збереження історичної спадщини, але й про те, що боярська громада активізується і робить серйозні кроки до реальної зрілості. Аналізуючи причини такого успіху, можна назвати декілька сприятливих факторів: допомога більш зрілих громадських організацій, підтримка Боярської міської ради (фінансування проекту), обізнаність щодо основних засад функціонування громадських об’єднань, діяльність в руслі прогресивних ідей, що є трендом сьогодення (сплеск цікавості до історії рідного міста значною мірою завдячує процесам декомунізації)».

Керівний склад Боярського історичного товариства. 
На установчих зборах було обрано керівний склад товариства. Очолюватиме БІТ Ірина Левинська, секретарем обрано Юлію Скочинську. До складу правління увійшли: Олег Лисенко, Микола Кучеренко, Галина Терпіловська, Марія Кириленко.
Свою діяльність члени товариства планують висвітлювати в групі «Боярське земляцтво» (Facebook) та на шпальтах «Боярка-Інформ».

За матеріалами “Боярка-інформ”




Громадська рада: зразки документів

До уваги всіх зацікавлених осіб! У Боярці розпочато процес формування Громадської ради при виконкомі Боярської міської ради.  Пропонуємо скачати перелік та зразки документів, що подаються до участі в установчих зборах Громадської ради.

0.Перелік документів до ГР

1. Заява

2. Витяг із протоколу

3. Біографічна довідка

4. Згода на обробку персональних даних

5. Інформація про діяльність ІГС

6. Контактні дані ГО




Перша презентація сайту «Анонс»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

22 квітня 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбулася перша презентація сайту «Анонс», котрий має оживити громадське і культурне життя Боярки.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Презентували сайт основні виконавці проекту – Марія Кириленко (ЦСПР, ЦРГ) та Арсеній Гужва (ІГ «Контактер»). На презентації були присутні представники громадських організацій, приватних та державних установ. Всі присутні висловили гарячу підтримку цьому починанню і пообіцяли брати активну участь у наповненні сайту повідомленнями про цікаві події та заходи, котрі відбуватимуться за їх ініціативи чи на їхній базі. Це якраз той випадок, коли успіх справи в повній мірі залежить виключно від усієї громади.

На заході був присутній новий заступник міського голови м.Боярка з соціальних питань Олександр Красовський, котрий висловив підтримку проекту зі сторони Боярської міської ради та відповів на питання, що стосуються співпраці БМР та боярських активістів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Нагадуємо, що сайт «Анонс» створено в рамках спільного проекту Києво-Святошниського центру соціально-психологічної реабілітації населення, ГО «Центр розвитку громад» та ініціативної групи «Контактер». Організатори конкурсу – ГО «Молодь Боярки» за підтримки міської організації «Блок Петра Порошенка «Солідарність».
Слідкуйте за подіями на сайті «Анонс. Події та заходи Боярського регіону».




В ЦСПР обговорили гуманітарні аспекти розвитку Боярки

Krugly stil1І.

19 лютого 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся круглий стіл «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект». З привітальним словом виступила директор Центру Ангеліна Лахтадир, котра наголосила на важливості саме цього напрямку діяльності громадських активістів в існуючих суспільно-політичних умовах. Вела круглий стіл Марія Кириленко, керівник інформаційно-аналітичної служби Центру. Марія Іванівна наголосила, що цей круглий стіл був певною мірою «експериментальним», оскільки вперше захід загальноміського рівня було проведено у відкритому режимі із запрошенням лише через соціальну мережу «Фейсбук». Перший досвід виявився вдалим! За круглим столом зібралися представники влади, духовенства, культурних закладів міста, місцевих ЗМІ, громадські активісти та просто небайдужі боярчани, котрі не хочуть залишатися осторонь від формування іміджу рідного міста.

Із доповіддю «Заклади культури м.Боярка та перспективи розвитку галузі» виступив заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький, змалювавши значні досягнення профільних установ. Директор Боярського будинку культури Тетяна Іванова висловила вдячність Боярській міській раді за підтримку і розуміння господарських проблем.

Krugly stil2

Про Боярку буде відзнято новий фільм.

Із презентацією концепції документального фільму про Боярку виступив керівник студії “Драйвер” Микола Шошанні. Вже сформовано орієнтовні тематичні блоки майбутнього фільму. Це «Боярка історична» (походження назви; археологічні пам’ятки). «Боярка творча» (видатні культурні діячі минувшини і сьогодення). «Боярка релігійна» (огляд храмів та молитовних будинків). «Боярка міфологічна» (місцеві легенди та міфи). «Боярка дитяча» (огляд закладів, що так чи інакше опікуються дітьми). «Боярка майбутнього» (погляд на розвиток Боярки громадських діячів та пересічних громадян). В найближчій перспективі робоча група чекає на допомогу боярчан у визначенні маршруту для знімальної групи (пам’ятні місця, будинки, де проживали видатні особистості, історичні пам’ятки та пам’ятки архітектури, храми, затишні куточки природи тощо), пошуку легенд, пов’язаних із розвитком міста та яскравих харизматичних постатей.

Спілкування на круглому столі було жвавим і конструктивним. Зокрема, Валентина Коржова підняла питання допомоги стареньким. Учасники обговорення гаряче підтримали необхідність привернути загальну увагу до цієї болючої і непростої проблеми. Вирішили присвятити цій темі окремий захід із   залученням активістів, волонтерів, представників релігійних громад, але насамперед тих, хто має займатися цими питаннями за своїми посадовими обов’язками.

ІІ.

Процес системної декомунізації Боярки розпочато

«Якщо людина живе в оточені тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети» (Вацлав Гавел).

Одним із пунктів порядку денного круглого столу «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект» (19.02.15) стало питання забезпечення системного перейменування вулиць та інших об’єктів у контексті державної політики України (ініціатор розгляду питання – ГО «Центр розвитку громад», координатор обговорення – Марія Кириленко).

Ми дійсно звикли до топонімів рідного міста, багато хто вже й не замислюється – а за які заслуги певна особистість увіковічена в назві площі, вулиці, провулку… Рішенням Боярської міської ради вже отримали нові назви колишні площа та вулиця Леніна. Тож у Боярці тепер є Михайлівська площа та вулиця Петра Сагайдачного. Але це лише перші кроки на шляху декомунізації та «десовєтізації» Боярки.

Над проблемою перейменування ще з літа 2014 року працювали члени клубу «Активіст», що діє при Центрі реабілітації (М.Кириленко, А.Фломбойм, Ю.Апостолова, О.Старкова, С.Сенчук, С.Камінська, В.Яровий, А.Лахтадир, О.Ковчан, О.Степаненко, М.Мазуркевич, А.Гужва та інші). В ході непростих дискусій було розроблено загальні рекомендації щодо перейменування, найменування нових чи відновлення історичних назв в місті Боярка.

Активісти зробили свою частину роботи. Віднині вони делегують цю справу офіційній топонімічній комісії, що наразі знаходиться на стадії формування. Під час круглого столу були названі перші претенденти. Це заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький; головний спеціаліст з питань архітектури Андрій Романюк; директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко; історик Микола Кучеренко; донька поета-дисидента І.Коваленка Марія Кириленко. Наразі персональний склад комісії залишається відкритим і чекає на пропозиції боярчан.

На законодавчому рівні перейменування вулиць та інших об’єктів регламентовано в частині «…Демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з іменами таких осіб» (Указ Президента України № 432/2009 від 12.06.09). Тож завдання і громади, і місцевої влади починати жити, суворо дотримуючись Законів України. Це тим більш актуально, що наразі готується законопроект “Про заборону пропаганди комуністичної ідеології”, котрий передбачатиме відповідальність за культивування радянської символіки аж до кримінальної відповідальності.

В існуючих соціально-політичних умовах Боярка не може залишатись комуністичним проросійським заповідником – за своїм іміджем. І не можна недооцінювати важливість цього питання.

Ось лише декілька висловлювань посадових осіб, котрі курують це питання на державному рівні:

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко: «Ми прямо написали в Коаліційній угоді – культивувати національну пам’ять українців, вести суспільний діалог, щоб українці ніколи не повернулися до рецидивів тоталітарного минулого. Ми написали окремим рядком: завершити декомунізацію всіх сфер суспільного життя».

Микола Томенко, ініціатор внесення пункту про декомунізацію до Коаліційної угоди:   «Настав час ухвалення відповідної державної програми декомунізації та залучення до її реалізації органів місцевого самоврядування, Інституту національної пам’яті та фахівців в питанні історії і краєзнавства до очищення України від символів тоталітаризму, відновлення історичних назв зокрема та історичної спадщини загалом».

Володимир В’ятрович, директор українського Інституту національної пам’яті: «Зараз питання декомунізації є питанням не лише гуманітарної політики, а й безпеки України. За останній час ми добре побачили, що саме на ці залишки «совєтського» перш за все орієнтується Путін, розгортаючи свою агресію».

Рішення, в якій мірі ту чи іншу історичну постать можна пов’язати із злочинами тоталітаризму, потребує доказової бази. Тому прийнято рішення звернутися до Інституту національної пам’яті з офіційним запитом на проведення історико-культурологічної експертизи назв боярських вулиць, площ, провулків тощо.

   Що ж стосується топонімів, що не пов’язані з комуністичною ідеологією чи найбільш одіозними особистостями часів тоталітаризму, то це вже на розсуд громади. Попереднє опитування засвідчило, що існують розбіжності в громадській думці щодо назв вулиць на честь діячів культури країни-агресора, назв російських міст тощо. Є і чисто технічна потреба в перейменуванні деяких вулиць і провулків: дублювання назв, не відповідність нормам української мови тощо. Над усіма цими питаннями працюватиме комісія. Процедура перейменування суворо регламентована, передбачені громадські слухання щодо кожного перейменування. Це процес не надто швидкий, але й зволікати вже не можна.

ІІІ.

За якими принципами обиратимуться нові назви об’єктів у місті Боярка?

Робочою групою (клуб «Активіст») з перейменування рекомендовано до перейменування вулиці:

  • що носять імена одіозних особистостей, котрі заплямували себе злочинами проти українського народу та людяності;
  • котрі асоціюються з тоталітарним режимом;
  • не відповідають нормам української мови;
  • дублюють назви інших об’єктів, розташованих у місті.

При присвоєнні нових чи відновленні історичних назв рекомендовано обирати:

  • аполітичні, позачасові та позитивні назви – такі, що консолідують громаду, зокрема ту, котра проживає на конкретній вулиці;
  • історично пов’язані з Бояркою, зокрема – імена видатних особистостей, пов’язаних із Бояркою походженням, проживанням, роботою, діяльністю;
  • не занадто довгі, милозвучні, легкі для вимови;
  • такі, що відтворюють національні та місцеві традиції;
  • співвідносні з реаліями: об’єкт, що отримує назву, має відповідати масштабу особистості чи історичної події, яка пропонується для назви;
  • такі, що враховують топографію і прив’язку до місцевості та допомагають орієнтуватися в місті;
  • унікальні – такі, котрих немає в інших містах.

І, навпаки, НЕ рекомендовано обирати назви:

  • пов’язані з недавніми історичними подіями, до яких у суспільстві ще не вироблено консолідованого ставлення;
  • такі, що викликають жваві суперечки та можуть стати предметом розбрату, конфліктів між сусідами;
  • такі, що дублюють або вже існуючі назви, або схожі на них;
  • такі, що не відповідають нормам української мови;
  • занадто пафосні та такі, що не відповідають масштабам об’єкта, що називається;
  • такі, що пов’язані з культурними та історичними традиціями,   особистостями чи географічними назвами інших держав;
  • занадто розповсюджені і такі, що дублюють безліч аналогічних вулиць у багатьох населених пунктах України та не сприяють створенню унікального іміджу Боярки (особливо це стосується відомих назв столичних об’єктів). 



У Боярці з’явилась Волонтерська сотня!

Юлія АПОСТОЛОВА,  Сотник Волонтерської Сотні Боярки

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Боярчани активно підключаються до допомоги нашим бійцям у  зоні проведення АТО.  Вихідними днями впродовж двох тижнів небайдужі активісти долучалися до плетіння маскувальних сіток в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення.  В цій важливій справі допомоги  нашим воякам  взяло участь 98 волонтерів.  За чотири дні було виготовлено 212 квадратних метрів сітки, яка вже переправлена до місця призначення.

З кожною смужкою в сітку впліталась турбота, любов та надія на швидке повернення наших героїв неушкодженими. Читали вірші, співали пісні, відганяли від себе неприємні думки, намагаючись виготовити справжні Обереги, які, можливо, врятують чиїсь дорогоцінні життя.
Небайдужі волонтери приєднувались до нас цілими колективами! Так, до роботи долучились хор пенсіонерів «Надія» та Боярський туристичний клуб «ІСКРА». В такій компанії була можливість і поспілкуватись,  і поділитись досвідом – причому на рівних.
І трохи хроніки:
День перший. Найскладніший день, коли потрібно було освоювати технологію плетіння маскувальних сіток. Керували процесом три «інструктори». Працювали 13 волонтерів.  Чудова атмосфера, взаємна симпатія, багато жартів, навіть співати намагалися. Чим більше практикувалися, тим швидше і краще все виходило.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День другий. Низький уклін всім 34 учасникам. І вже помітний результат роботи: 2 сітки 8х6 та  8х8. Окрема подяка юним туристам із Боярського туристичного клубу «ІСКРА», котрі замість планового заняття долучилися до волонтерської роботи, додавши хвилю веселощів і свіжих сил.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День третій.  25 учасників, злагоджена чітка робота. Цього дня були особливо задушевні бесіди. До роботи долучилися учасниці хору ветеранів «Надія». Читали багато віршів, звучала справжня «жива» музика у виконанні Людмили Горлінської та Андрія Ткаченка.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
 День четвертий.  Надзвичайно важкий заключний марафон з 10.00 до 20.00.  Доброзичлива дружня атмосфера, взаємодопомога з огляду на фізичні можливості кожного. І спроба працювати разом із дітьми – новий і непростий досвід, оскільки доводилось в рівній мірі приділяти увагу і дітям, і безпосередньо роботі. Дуже зворушливо, що приходило багато людей, щоб   залишити теплий одяг для вояків, нитки для балаклав тощо. А ще – просто принести власноруч спечений тортик для тих, хто плете сітки…OLYMPUS DIGITAL CAMERA
І досить серйозні підсумки: 4 маскувальні сітки, загальний метраж – 212 квадратних метрів.  Всі, хто були цими днями, записувались та залишали свої контактні телефони – загалом 98 осіб.Приєднуйтесь до Волонтерської Сотні Боярки! Не залишайтесь байдужими!